ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА
Комунальний заклад "Пономаренківський ліцей Роганської селищної ради Харківського району Харківської області"
Черкашина Галина Анатоліївна -
бібліотекар КЗ "Пономаренківський ліцей Роганської селищної ради Харківського району Харківської області"
Я хотіла б поділитися моїми здобутками з усіма навколо. Я пишу про мою роботу, про події і моє ставлення до них. Дякую, що завітали на вогник.



Навчання в школі... Іноді воно визиває захват і цікавість, іноді сльози і обурення. Щоб навчання стало цікавим, воно повинно відображати довколишній світ, відтворювати власні почуття дитини, відповідати її природньому розвитку. Тоді ці ніжні, чутливі, емоційні, але такі ранимі діти не будуть боятися школи і успішно розвиватимуть свої таланти. Робота вчителя досить складна. Як садівник доглядає молоді саджанці, так і я допомагаю своїм учням тягнутися до світла знань, бо вірю, що вони виростуть мудрими і творчими, здатними утверджувати і примножувати добро. Виховання дитини-школяра робота відповідальна. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору. Іноді хочеться звернутися до когось по допомогу. Ціль цього сайту - надання практичної допомоги вчителям початкових класів та батькам у плануванні роботи з навчання та урізноманітнення вільного часу школяра. На сайті ви знайдете різноманітну інформацію для вчителів, батьків та самих учнів.
Вірус цифрового слабоумства (всім батькам на замітку)
Сьогодні
весь світ збожеволів на гаджетах: смартфонах, планшетах та іншій
цифровій техніці. Разом з ними у світ проникає вірус цифрового
слабоумства. І це не жарт, це діагноз. У 2007 році фахівці помітили, що з
кожним роком все більше дітей - представників цифрового покоління
страждають розладом уваги, втратою пам'яті, низьким рівнем самоконтролю,
когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією.
Дослідження показують, що в мозку представників цифрового покоління
спостерігаються зміни, схожі на ті, що з'являються після
черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції - слабоумства, що
розвивається в старечому віці. У це складно повірити, але
середньостатистичний семирічний європеєць вже провів біля екранів більше
року свого життя (по 24 години на добу), а 18-річний - більше чотирьох
років!Хочеш сказати, що зараз зовсім інші діти?
Так, діти інші, але мозок у них такий же, що був у людини тисячу років
тому, - 100 мільярдів нейронів, кожен з яких пов'язаний з десятьма
тисячами собі подібних.Мозок потрібно розвивати і годувати. Всі наші
думки, дії, рішення складних завдань і глибокі роздуми залишають слід у
нашому мозку.«Ніщо не може замінити того, що діти отримують від
власного, вільного і незалежного мислення, коли вони досліджують
фізичний світ і стикаються з чимось новим», - стверджує британський
професор психології Таня Бірон.Ти будеш шокований, але з 1970 року
радіус активності дітей (простору навколо будинку, в якому діти вільно
досліджують навколишній світ) скоротився на 90%!
Світ стиснувся до екрану смартфона. Діти забули і, що ще гірше, просто
не знають, як це - бігати під дощем, пускати кораблики, лазити по
деревах або просто розмовляти один з одним. Вони годинами сидять,
уткнувшись в свій смартфон.
А адже їм необхідно розвивати свої м'язи, знати про ризики, які
приготував для них світ, і просто взаємодіяти зі своїми друзями. «Дивно,
як швидко сформувався зовсім новий тип середовища, де смак, нюх і дотик
не стимулюються, де більшу частину часу ми сидимо біля екранів, а не
гуляємо на свіжому повітрі і не проводимо час у розмовах віч-на-віч», -
говорить Сьюзан Грінфілд. Нам, безперечно, є про що хвилюватися.Мозок
формується, коли є зовнішні стимули і чим більше їх буде - тим краще для
мозку.
Тому дуже важливо, щоб діти досліджували світ фізично, але не
віртуально. Це потрібно зростаючому мозку, як і тисячу років тому. Також
дитині потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні
вийти з Інтернету і відірватися від комп'ютерних ігор.
Це сильно скорочує тривалість їх сну і веде до порушень. Яке може бути
розвиток, коли ти втомлений і в тебе болить голова, а шкільні завдання
ніяк не лізуть в голову?!Ти запитаєш, як цифрові технології можуть
змінити мозок дитини? По-перше, кількість зовнішніх стимулів обмежується
через одноманітного проведення часу в Інтернеті.
Дитина не отримує необхідного їй досвіду, щоб розвинути досить важливі
ділянки мозку, які відповідають за співпереживання, самоконтроль,
прийняття рішень... А те, що не працює, відмирає. Адже у людини, який
перестав ходити, атрофуються ноги? Діти не звикли запам'ятовувати
інформацію - їм простіше знайти її в пошукових системах. Ось тобі і
проблеми з пам'яттю. Вони її зовсім не тренують.Думаєш, що діти стали
набагато розумнішими завдяки Інтернету?
А чи знаєш ти, що нинішні одинадцятирічні виконують завдання на такому
рівні, який демонстрували восьми - або дев'ятирічні діти 30 років тому.
Дослідники відзначають, що однією з основних причин цього є життя у
віртуальному світі. «Я побоююся, що цифрові технології инфантилизируют
мозок, перетворюючи його на подобу мозку маленьких дітей, яких залучають
тріскучі звуки і яскраве світло, які не можуть концентрувати увагу і
живуть цим моментом», - говорить Сьюзан Грінфілд.Але ти ще можеш
врятувати своїх дітей!
Досить просто обмежити час користування всілякими гаджетами. Ти будеш
здивований, але Стів Джобс, гуру цифрової індустрії, саме так і робив.
Його діти не користувалися айпадом взагалі, а інші гаджети їм
заборонялося використовувати ночами і у вихідні дні.Кріс Андерсон,
головний редактор американського журналу «Wired», один із засновників 3D
Robotics, також обмежує своїх дітей у використанні гаджетів. Правило
Андерсона - ніяких екранів і гаджетів в спальні! «Я, як ніхто інший,
бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом.
Я сам зіткнувся з цією проблемою і не хочу, щоб ці ж проблеми були у
моїх дітей». Сини творця сервісів Blogger і Twitter можуть користуватися
своїми планшетами та смартфонами не більше 1 години в день, а директор
OutCast Agency, обмежує використання гаджетів у будинку 30 хвилин в
день. Його молодші діти зовсім не мають гаджетів.Ось тобі і відповідь на
питання «що робити?». Подбай про підростаюче покоління, пише джерело.
Подумай, яке майбутнє їх чекає через 10-20 років, якщо вони сьогодні
проводять півдня перед екранами своїх суперсучасних гаджетів.
Джерело: https://blyskavka.top/virus-tsyfrovoho-slaboumstva-vsim-batkam-na-zamitku/
ОСВІТНІ ПОРТАЛИ
https://mon.gov.ua/ua
ДЕРЕВО КАЗОК
https://www.youtube.com/channel/UCa3o_fs9C9HIv1-dCCbFpEA
«Медіаосвіта - актуальний компонент Нової української школи»
Для того, щоб виховати людей нового покоління, навчити їх творити, бути незалежними, необхідно розвивати схильність учнів до спостереження і аналізу дійсності.
Мета медіаосвіти орієнтована на набуття учнями знань про комунікації та засоби масової інформації; на формування вмінь працювати з інформацією, спроможності сприймати та переробляти її; на розвиток критичного мислення, умінь розуміти прихований сенс того чи іншого повідомлення; на формування спроможністі протистояти маніпулюванню свідомістю з боку ЗМІ; на виховання адекватного розуміння медіатекстів; на спрямування використання засобів комунікації для творчого самовираження. Однією з них є орієнтація на використання нових інформаційних технологій, таких як мультимедіа та Інтернет, що володіють мультимедійними інформаційними можливостями.
Незаперечними плюсами мультимедійного представлення інформації є зображення, посилання на різні веб-сайти, відеозображення в режимі реального часу.
Моя задача - навчити дітей поєднувати роботу в мережі Інтернет з іншими видами пізнавальної активності. Необхідно допомогти читачеві сформувати цілісне враження про інформаційний ресурс. Наприклад, використання додаткових матеріалів (в тому числі і шкільних підручників) допомагає визначити достовірність, науковість того чи іншого інформаційного повідомлення. Діти вчаться чітко формулювати те, про що дізналися, і порівнювати це з відомостями, отриманими з підручників або з інших друкованих джерел. Тільки в цьому випадку, на мою думку, освітній потенціал мережі може бути використаний повністю.
Що ж може зробити звичайний шкільний бібліотекар для того, щоб досягти певного ефекту?
1. Одним з цифрових продуктів шкільної бібліотеки є сторінка на сайті школи - електронний ресурс, який розповідає учасникам навчально-виховного процесу про можливості і діяльність бібліотеки. Крім того, сайт- найпотужніший інструмент заохочення до читання, просування ідей та інформації, які можуть зробити позитивний вплив на розвиток школярів.
https://ponomarenkivska.edu.kh.ua/vseukrainsjkij_konkurs_shkiljna_biblioteka-2020/
2. Веб - квест - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.
Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів.
Веб-квест, використовуючи інформаційні ресурси Інтернету і інтегруючи їх в навчальний процес, допомагає ефективно розв'язувати ряд педагогічних проблем:
- придбання знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань;
- розширення і уточнення понять;
- підвищення мотивації до самоосвіти;
- формування нових компетентностей;
- реалізація креативного потенціалу;
- розвиток навичок спілкування при роботі в команді;
- навчальна активація найменш зацікавлених учнів.
Разом з учнями старших класів створили веб-квести:
Веб-квест «Джерела енергії майбутнього» (результат-колаж)
Веб-квест «Усе добро -від землі» (результат - слайд-презентація)
Веб-квест «Харкіщина - моя батьківщина» (електронна газета)
Веб-квест до року англійської мови в Україні (книги-ювіляри) (результат - буклет):
В.Шекспір «Гамлет»;
Д.Свіфт «Мандри Гулівера»;
«Аліса в Задзеркаллі»
Під час роботи над веб-квестом рекомендую здійснювати пошук інформації в різних інформаційних системах: енциклопедії, книги, підручники, газети і журнали, Інтернет. Юні читачі відпрацьовують технологію пошуку інформації, роботи з бібліотечними каталогами, гіпертекстовими пошуковими системами. Я коригую роботу школярів, навчаю їх грамотно складати пошукові запити, підбирати ключові слова та ін.
У процесі аналізу інформаційних джерел на предмет науковості, достовірності інформації, наявності помилок формується вміння критично оцінювати інформацію, ранжувати її, визначати жанри, шукати прихований сенс. В якості конкретних прикладів запитань щодо замітки з певної тематики можна поставити такі:
- В якому жанрі написана замітка?
- Вкажіть адресну спрямованість даної замітки
- З якою метою написана замітка?
Матеріали представлені на веб-сторінці:
https://ponomarenkivska.edu.kh.ua/vseukrainsjkij_konkurs_shkiljna_biblioteka-2020/
3. Використання гугл-форм
https://sites.google.com/view/cherkashinaschoollibrary/%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F/%D0%B3%D1%83%D0%B3%D0%BB-%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8
4. Створення онлайн-вікторин:
https://learningapps.org/8794264
5. Створення відеороликів:
- Соціальна реклма "Ми зможемо змінити світ!"
https://www.youtube.com/watch?v=idvzs9HuE88&feature=emb_logo
- Проєкт «Розумна бібліотека»
https://www.youtube.com/watch?v=mYzffrXQ0Do&feature=emb_logo
- «Кращі дитячі книги»
https://www.youtube.com/watch?v=Uh-NiaHnyao&feature=emb_logo
- «Книги-ювіляри»
https://www.youtube.com/watch?v=WjyFOs94Hbo&feature=emb_logo
6. Розроблено бібліотечний урок «Професія - бібліотекар»
Сертифікат про публікацію матеріалу "Розробка заняття "Професія бібліотекар"за посиланням:
https://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/67091/
7. Розроблено проєкт «Грак - птах року 2019» (Лепбук відправлено до міста Київ, посів перше місце на обласному етапі)
https://vseosvita.ua/library/proekt-grak-ptah-roku-181146.html
8. Під час реалізації завдань проєкту "Відчиняє двері казка" учні початкових класів мають можливість ознайомитись з дитячими періодичними виданнями. Формується їх читацька самостійність, розвивається інтерес до читання періодичної дитячої преси і вміння користуватися різноманітними джерелами інформації, формується дитячий світогляд, громадянська свідомість; виховуються високі морально-етичні цінності.
9. Слухання аудіоказок
Твір позакласного читання програми української літератури 7 класу
Андрій Кокотюха "Клуб боягузів" (Частини 1-4)
https://www.youtube.com/watch?v=ymTMPZ22Foo&feature=emb_logo
Андрій Кокотюха "Клуб боягузів" (частини 11-16)
https://www.youtube.com/watch?v=8YlwClSTKTE&feature=emb_logo
Іван Малкович "Золотий павучок" (Уривок з Хрестоматії сучасного літ-го читання для 1-2 класів)
https://www.youtube.com/watch?v=r1ICZqwofc4&feature=emb_logo
10. Перегляд відеофільмів.
Леся Воронина "Пригоди голубого папуги"
https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=n2_LuYJeynw&feature=emb_logo
Анімаційний серіал "Моя країна Україна" - перший в Україні краєзнавчий, пізнавальний, патріотичний анімаційний серіал. Кінопроект містить в собі краєзнавчий, історичний та культурологічний матеріали. Кожна серія, то подорож Україною з легендами та історією рідного краю. Фільми цього серіалу формують національну свідомість, гордість за свою країну, допомагають виховувати майбутнє покоління українців.Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Використання іноваційних форм і методів роботи шкільної бібліотеки мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до книги, навчання; розвивають творче, продуктивне мислення; вчать основ бібліотечно-бібліографічної грамотності; поліпшують міжособистісні взаємини; краще реалізовують єдність читання, навчання, виховання і розвиток учнів.
Результати своєї роботи я бачу в тому, що перебування у шкільній бібліотеці, участь у бібліотечних заходах викликає емоційне піднесення у школярів, позитивно впливає на їх почуття і мислення, збагачує їх досвідом самостійних пошуків та роздумів, розвиває ініціативу, організаторські здібності.
Моніторинг рівня читацької активності показав позитивні зміни. Всі учні школи є читачами шкільної бібліотеки. Річна відвідуваність одного читача становить 35.
Отже, сутність інформаційної діяльності бібліотеки полягає в тому, щоб донести до читача всю ту інформацію, якою вона володіє, адже вона залишається невід'ємною частиною освітнього процесу.
У наш час розвитку інформаційних технологій бібліотеку не можна розглядати лише як місце, де є доступ до фізичного контенту. Вона має перетворитися на місце, де учні можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, - від книжок до комп'ютерних програм. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоб допомогти підліткам засвоїти навички, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише у вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті.
Вся моя робота спрямована на те, щоб бібліотека нашої школи перетворилася на місце, де учні можуть черпати знання і, не зважаючи ні на що, залишилася осередком культурного розвитку та інформаційним центром школи.
Чому наше майбутнє залежить від читання?
Уривки з лекції відомого англійського письменника Ніла Геймана про користь читання.Я хочу поговорити з Вами про читання. Про те, що читання художньої літератури, читання для задоволення є однією з найважливіших речей у житті людини.Я письменник, автор художніх текстів. Я пишу для дітей і дорослих. Вже близько 30 років я заробляю собі на життя за допомогою слів. Безсумнівно, я зацікавлений, щоб люди читали, щоб бібліотеки та бібліотекарі існували і сприяли любові до читання й існуванню місць, де можна читати. Тому я упереджений як письменник, і ще більше упереджений як читач.Одного разу я був у Нью-Йорку і почув розмову про будівництво приватних в'язниць. Ця індустрія стрімко розвивається в Америці, і тут є необхідність прогнозування: скільки камер знадобиться, скільки в'язнів буде через 15 років? І було виявлено, що можна передбачити все це дуже легко, орієнтуючись на опитування: який відсоток 10 і 11-річних не вміє читати.І, звичайно, не може читати для власного задоволення.У цьому немає прямої залежності, не можна сказати, що в освіченому суспільстві немає злочинності. Але взаємозв'язок між факторами очевидний.Грамотні люди читають художню літературу.У художньої літератури є два призначення. По-перше, вона виробляє залежність до читання. Жага дізнатися, що ж трапиться далі, бажання перегорнути сторінку, − у цьому є справжній драйв. Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Усвідомивши це, Ви починаєте регулярно читати.Найпростіший спосіб виростити грамотних дітей − це навчити їх читати і показати, що читання є приємною розвагою. Для початку знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до цих книг і дозвольте прочитати їх.Пам'ятайте, що не існує поганих авторів для дітей. Адже всі діти різні. Вони знаходять потрібні їм історії й заглиблюються в них. Заїжджена ідея не є такою для дитини, яка відкриває її вперше для себе. Не обмежуйте дітей у читанні лише тому, що Вам здається, ніби вони читають неправильні речі.По-друге, художня література породжує емпатію. Коли Ви дивитеся телепередачу або фільм, Ви дивитеся на речі, які відбуваються з іншими людьми. Художня проза − це те, що Ви створюєте з 33-х літер і низки знаків пунктуації, використовуючи лише уяву. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи, про які ніколи б не дізналися.Ви також знаходите в книжках дещо життєво важливе. І ось воно: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися.У 2007 році я був у Китаї на першому схваленому партією конвенті з наукової фантастики і фентезі. У якийсь момент я запитав в офіційного представника влади: чому? Адже наукова фантастика не схвалювалася довгий час. Що змінилося?Виявляється, що китайці створювали чудові речі за схемами інших. Але вони нічого не вдосконалювали і не винаходили самі. Тому відправили делегацію у провідні компанії США, такі як Apple, Microsoft, Google, і ознайомились з їхніми працівниками. Виявилося, що ті читали наукову фантастику в дитинстві.Література може показати Вам інший світ. Один раз відвідавши його, Ви ніколи не зможете бути повністю задоволені світом, в якому виросли. Невдоволення − це хороша річ, адже тоді виникає бажання покращити себе.Інший спосіб зруйнувати дитячу любов до читання, це, звичайно, переконати, що поруч немає книг. І немає місць, де діти б могли їх прочитати.Бібліотеки − це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися.Уся справа в природі інформації. Вона має ціну, а правильна інформація безцінна. Протягом всієї історії людства ми жили в часи нестачі інформації. В останні ж роки підійшли до перенасичення нею. Як зазначає представник Google Ерік Шмідт, тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації, скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року. Тому нам потрібна допомога в навігації, щоб знайти серед цієї інформації ту, що нам дійсно потрібна.- Бібліотеки − це місця, куди люди приходять за інформацією. Книги − це лише верхівка інформаційного айсбергу. Паперові, електронні чи аудіо книги, − бібліотекарі можуть вільно і легально забезпечити Вас книгами. Але бібліотеки − це й місця, де люди, у яких немає комп'ютера або доступу до інтернету, можуть вийти в мережу.- Бібліотеки − це свого роду ворота в майбутнє. Тому дуже шкода, що по всьому світу місцева влада закриває бібліотеки задля збереження грошей, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодні. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.- Книги − спосіб вчитися у тих, кого більше немає з нами. Людство створило себе, розвивалося, породило тип знань, які можна розвивати, а не лише запам'ятовувати. Наприклад, казки, які старші багатьох країн.Необхідно підтримувати бібліотеки, користуватися ними, протестувати проти їх закриття.Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить, ви не цінуєте інформацію, культуру чи мудрість.- Ми повинні читати вголос нашим дітям. Читати їм те, що їх тішить. Зацікавлювати їх і не припиняти читати тільки тому, що вони самі навчилися це робити. Читання вголос повинно бути моментом заглиблення, часом, коли відкидається все інше.- Ми повинні користуватися мовою. Розвиватися, дізнаватися, що значать нові слова і як їх застосовувати, спілкуватися зрозуміло. Ми повинні використовувати мову як живу, яка рухається, яка несе слова, яка дозволяє їх значенню та вимові змінюватися з часом.Письменники, особливо дитячі, мають зобов'язання перед читачами. Ми повинні писати правдиві речі, що особливо важливо, коли ми пишемо історії про людей, які не існували, або місця, де не бували. Розуміти, що істина − це не те, що трапилося насправді, але те, що розповідає нам, хто ми такі. Зрештою, література - це в певній мірі правдива брехня. Ми повинні не стомлювати наших читачів, а зацікавлювати.Один з кращих засобів для тих, хто неохоче читає − це історія, від якої не можна відірватися.- Ми повинні говорити нашим читачам правду, озброювати їх, давати захист і передавати ту мудрість, яку ми встигли почерпнути з нашого недовгого перебування в цьому світі. Ми не повинні проповідувати, читати лекції, нав'язувати думки. І ми не повинні ні за яких обставин писати для дітей те, що б нам не хотілося прочитати самим.- Всі ми − дорослі і діти, письменники і читачі − повинні мріяти. Ми повинні вигадувати. Легко вдавати, що ніхто нічого не може змінити, що ми живемо в світі, де суспільство величезне, а особистість менше, ніж ніщо. Але правда полягає в тому, що особистості змінюють світ знову і знову, особистості створюють майбутнє, і вони роблять це, уявляючи, що речі можуть бути іншими.Озирніться. Зупиніться на мить і подивіться на приміщення, в якому Ви перебуваєте. Все, що Ви бачите, у тому числі стіни, були в якийсь момент вигадані. Ця кімната і всі речі в ній, всі речі в будівлі, в цьому місті існують тому, що знову і знову люди щось вигадують.Ми повинні робити речі прекрасними. Не робити світ потворнішим, не передавати наші проблеми наступним поколінням. Ми повинні прибирати за собою, і не залишати наших дітей у світі, який ми так нерозумно зіпсували, обікрали й знівечили.Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. «Якщо Ви хочете, щоб ваші діти були розумними, − сказав він, − читайте їм казки. Якщо Ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок». Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати, і їм будуть читати. Де вони будуть уявляти і розуміти.Джерело:The Reading Agency
Я - бібліотекар.

Завідуюча шкільною бібліотекою КЗ "Пономаренківський ліцей Роганської селищної ради Харківського району Харківської області"
МІЙ БЛОГ wym-1582948645389
Моя професія - найпрекрасніша професія
Бібліотекар - немов провідник,
Який книжковий світ нам відкриває,
Цю працю любить, він до неї звик,
Чарівний світ цей дуже добре знає.
Мій блог wym-1573442468964
Освіта: вища, магістр, спеціальність "Управління навчальним закладом";
посада: учитель англійської мови (1-а категорія), рік атестації -2019,
завідуюча шкільною бібліотекою (рік атестації 2014);
педагогічний стаж: 25 років;
бібліотечний стаж: 19 років
проходження курсів з підвищення кваліфікації - (бібліотекар)- ХАНО, 2019 рік;
методична тема шкільного бібліотекаря" Розвиток читацьких інтересів та формування творчої, компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій в роботі бібліотекаря».
Моя професія - найпрекрасніша професія
Бібліотекар - немов провідник,
Який книжковий світ нам відкриває,
Цю працю любить, він до неї звик,
Чарівний світ цей дуже добре знає.
Мій блог wym-1573442468964
Освіта: вища, магістр, спеціальність "Управління навчальним закладом";
посада: учитель англійської мови (1-а категорія), рік атестації -2019,
завідуюча шкільною бібліотекою (рік атестації 2014);
педагогічний стаж: 25 років;
бібліотечний стаж: 19 років
проходження курсів з підвищення кваліфікації - (бібліотекар)- ХАНО, 2019 рік;
методична тема шкільного бібліотекаря" "Розвиток читацьких інтересів та формування творчої, компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій в роботі бібліотекаря".
Загальні відомості про бібліотеку
рік заснування бібліотеки: 1980
кількість читачів: 299
з них:
учнів 240
учителі та батьки 59
Головні показники діяльності бібліотеки:
Загальна кількість основного бібліотечного фонду 7963
Підручників 5751
Середня відвідуваність 32
Середня книговидача 35
Видання за передплатою 16
Поповнення бібліотечного фонду:
• передплата за рахунок місцевого бюджету;
• акція «Подаруй бібліотеці книгу»
Життєва мета:
"Віддай людині крихітку себе -
за це душа поповнюється світлом..."
Педагогічна мета
«У кожній дитині є сонце, тільки дозвольте йому світити...»
Світ захоплень
Спілкування з природою, мистецтвом...
Визначальні риси
Доброзичливість, наполегливість, щирість, працелюбність.
Сенс життя:
Ніколи не зупиняюсь на досягнутому
Візьму промінь світла
І спрямую його туди,
Де панує темрява...
Візьму усмішку
І подарую її тому,
Хто так її потребує.
Візьму доброту
І дам її тому, хто сам
Не вміє віддавати.
Візьму віру
І віддам кожному,
Хто не має її.
Візьму любов
і понесу її всьому світові.
"Праця бібліотекаря завжди здавалася мені надзвичайно відповідальною,
значною, благородною за своєю суттю, вона потребує не тільки знань,а й
серця" Л. Кассіль
Улюблений вислів
"Уміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати - мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!"
Переконання:
"У серце увійде лише те, що йде від серця"
Школа ХХІ століття - школа компетентної, відповідальної людини, а, значить, - переходу від знаннєвої до компетентної освіти.
Численні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.
Шкільна бібліотека як структурний підрозділ навчального закладу не тільки забезпечує потреби навчально-виховного процесу в усіх його ланках, надаючи систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями з шкільних предметів, але й сприяє інтелектуальному, моральному та творчому становленню особистості, виховує громадянина незалежної України, який буде гармонійно поєднувати особисті та загальнонаціональні інтереси.
Як розвивати читацькі інтереси школярів? Як створити умови для розвитку особистості? Якими засобами формувати їхню творчу компетентність?
На ці питання намагаюся дати відповіді під час роботи над методичною темою, яка, на мою думку, особливої актуальності набуває на сучасному етапі, коли спостерігається значне поширення комп'ютерно-телевізійної мережі, що, вимагаючи мінімум інтелектуальних зусиль, привчає школярів до пасивного сприйняття інформації, призводить до загального падіння читацької культури та зниження інтересу до літератури.
І саме в цьому контексті проблеми літературно-творчого розвитку школярів, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до прекрасного набуває особливого значення.
В основу моєї методичної проблеми покладена спадщина В.О.Сухомлинського, який завжди на перше місце ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток.
Мета:
- реалізувати творчий потенціал;
- виховати обдарованого, зацікавленого, компетентного, працьовитого читача, допомогти учням втілити свої інтереси та творчі здібності;
- визначити механізми формування читача як високодуховної, інтелектуальної особистості, що прагне досягти Краси і Гармонії.
Методи реалізації мети:
1. Створення поля креативності, в якому поєднуються простори бібліотечної діяльності: бібліотечні технології, особливості вікових груп, творчий розвиток дитини.
2. Вироблення комплексу послідовних етапів: правильний вибір книги → визначення очікуваних результатів → вдумливе і правильне читання, яке сприяє здобуттю знань → використання знань у життєвих ситуаціях → саморозвиток, самоосвіта.
Завдання:
1. Виховання людини нової генерації - всебічно розвиненої особистості.
2. Формування творчого, компетентного читача, створення для нього в бібліотеці комфортного середовища.
3. Пошук і впровадження нових технологій в роботі відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства.
4. Виявлення неординарних, творчих особистостей.
5. Надання допомоги обдарованим дітям в отриманні знань.
6. Розробка інноваційних форм і методів роботи з підвищення інтересу дітей до професії бібліотекаря.
7. Навчати учнів пізнавати, працювати, утверджуватися.
8. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків НВП школи в засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог у самоосвіті.
9. Забезпечення інтелектуального доступу до інформації шляхом систематичного аналізу, відбору, оцінки та створення інформації на всіх освітніх етапах з усіх галузей змісту освіти.
10. Забезпечення доступу до інформації шляхом ретельно відібраних і систематично організованих різноманітних навчальних матеріалів різних рівнів складності-як друкованих, так і інших носіїв інформації.
11. Розвиток в учнів умінь орієнтуватися в інформаційному просторі,а також самим створювати інформацію шляхом широкого відбору засобів комунікації і застосування нових інформаційних технологій.
МОНІТОРИНГ ЧИТАЦЬКОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ШКОЛИ (вкладення)
ЕСЕ БІБЛІОТЕКАРЯ
ЧЕРКАШИНОЇ ГАЛИНИ АНАТОЛІЇВНИ
Дуже-дуже давно, років з п'ятдесят років тому назад, я мріяла стати у майбутньому бібліотекарем. Мені так подобалось читати книжки... У нашому районі Харкова було декілька дитячих бібліотек, і я була записана у кожній з них.
Я читала книжки на перервах, після уроків вдома, а інколи читала, лежачи під ковдрою з ліхтариком, щоб мама з татом не помітили. Часом я уявляла собі, що я працюю у затишній бібліотеці, де сила-силенна книжок... І я читаю, читаю, щоб дізнатись про все на світі.
Пройшло багато часу... І ось я працюю у шкільній бібліотеці. Я -бібліотекар!.. Мої знайомі часто кепкують з мене: «Ой, ну видаєш підручники, книжки малечі та дорослим... Дихаєш пилом книжковим... Зарплатня невисока...». Та я не ображаюсь на них... І взагалі, люди часто вважають, що вже в такому місці, як бібліотека, будь-хто зможе працювати. Та ще й щиро дивуються з того, що бібліотечна професія вимагає знання і практичні навички.
Сучасний бібліотекар - це один з тих людей, які повинні вміти все: бути фахівцем з інформаційних технологій, культурологом, піар-технологом, літератором, дизайнером, інколи психотерапевтом, не кажучи вже про функцію "масовика-витівника", бути "жвавим" бібліотекарем, адже тиша в бібліотеці сьогодні явище необов'язкове.
Людям нашої професії властиві такі риси характеру як толерантність, чуйність, ввічливість, уважність.
Принцип «всѐ для читача» є наголовніший для бібліотекаря. Сьогодні працювати в бібліотеці важче, ніж раніше, але і набагато цікавіше.
Світ, в якому ми живѐмо, змінюється так швидко. Ще кілька років тому в основі роботи шкільних бібліотек лежали технології, що базувались на операціях з паперовими носіями: книгами, брошурами, періодикою.
Інформаційні технології проникають в усі сфери людської життєдіяльності і від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме потенціал держави та добробут її народу в цілому. Сьогодні суспільство робить запит на особистість гармонійно розвинену особистість.
Працювати стало цікавіше, є можливість проявити свої задумки у спільних з читачами роботах. Я разом з учнями-читачами, педагогами, батьками учнів розробляю проекти. Реалізую їх разом з читацьким активом бібліотеки та учасниками читацького гуртка «Пролісок». Впроваджую в свою роботу кейс-технології, технологію критичного мислення. Разом з читачами бібліотеки створюємо відеоролики, електронні презентації, пишемо сценарії, оформлюємо тематичні стенди, облаштовуємо разом віртуальні книжкові виставки.
Я люблю своїх читачів, хоча всі вони дуже різні: одні відкриті, балакучі, інші - мовчазні і сором'язливі. Кожен читач приходить зі своїм питанням, і тому мені постійно доводиться читати книжки не тільки на свій смак, але і для того, щоб відповідати маленьким «запитайликам».
Мені подобається бути в курсі їх інтересів, і нехай іноді доводиться «перерити» величезну кількість літератури, «залізти з головою» в мережу Інтернет, щоб відшукати відповідь на їх запит, але те почуття радості, що ти знайшов те, що потрібно юному читачеві, описати неможливо.
У час змін у житті нашого суспільства я хочу, щоб відбулися перетворення на краще і в моїй улюбленої професії, професії бібліотекаря, щоб праця моя та моїх колег стала престижною, щоб цінувалася високо і гідно. Ми, шкільні бібліотекарі стикаємось з дитячими душами щодня. Діти чекають від нас, бібліотекарів, поради, дружнього слова. Часто вони приходять до бібліотеки, щоб розповісти про своє потаєнне. Сучасний бібліотекар - друг та порадник.
На жаль, книжковий фонд шкільних бібліотек майже не оновлюється. І все частіше виникає необхідність шукати літературні твори в мережі Інтернет. Гаджети заполонили інформаційний простір.
Прогресує суспільство. Тож з часом створюватимуться медіатеки.. Медіатеки включатимуть грандіозне скупчення мультимедійних файлів. Користувачі будуть мати змогу працювати як на комп'ютері, так і зі звичайними книжками, використовувати в роботі диски, великі екрани й інші інноваційні технології.
Моя заповітна мрія, щоб шкільні бібліотеки з кожним роком процвітали, і відвідувало їх всѐ більше і більше читачів! І нехай немає достатньо грошей на маленькі сільські шкільні бібліотеки, нехай мало надходить нових книг і журналів до бібліотеки... Адже я - БІБЛІОТЕКАР !...Я ВСЕ МОЖУ!!!
ЧИТАННЯ У ЦИФРАХ
СУМНА СТАТИСТИКА
2018 рік
СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІВ НЕ ПРОЧИТАЛО ЖОДНОЇ КНИГИ ЗА ВЕСЬ РІК: НЕВТІШНІ ДАНІ
Згідно з даними всеукраїнського дослідження "Ukrainian Reading Publishing Data 2018", 62% українців прочитали бодай одну книгу за 2018 рік. Однак існує і сумна статистика - 36% українців не прочитало жодної книги. Причиною назвали відсутність мотивації.
Нове дослідження було організоване культурно-видавничим проектом "Читомо" спільно з цифровим видавництвом GUTENBERGZ, а також з Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
Скільки українців читають книги
Нові дані свідчать, що лише 8% респондентів читають друковані книжки щодня, кілька разів на тиждень - 16%, кілька разів на місяць - 19%, декілька разів на рік -22%. Також було з'ясовано, що 62% українців прочитали за цей рік хоча б одну книгу віком від 15 до 59 років. Однак знайшлись і ті, хто не мав у своїх руках жодної друкованої книжки, опублікованої українськими видавництвами, - таких дослідники нарахували 56% опитаних. Щодо тих, хто взагалі не читає книги - число становить 36% українців.
Читання у вільний час
Щодо видів дозвілля респондентів, то читання займає п'яту позицію у рейтингу. На першому місці став перегляд телевізійних програм, якому українці віддають найбільшу перевагу. Друге місце стосується прочитання новин в ЗМІ (в тому числі й інтернет-ЗМІ), третє - час у соціальних мережах. Четверте місце зайняло прослуховування радіо. За результатами дослідження, головна причина, через яку українці не читають книжки - це відсутність мотивації.
Мова прочитання
Додатково було виявлено, що для 45% респондентів сьогодні не принципово, якою мовою видана книжка. 24% респондентів читають українською, і 28% - російською.
Електронні книги
Порівнюючи з минулими роками, опитування показали, що респонденти тепер частіше користуються для читання книг електронними носіями. Щодня електронними та аудіокнигами користуються 4% опитаних, кілька разів на тиждень - 11%, кілька разів на місяць -10%, декілька разів на рік − 10%, а ніколи не читають і не слухають на цифрових носіях 65% опитаних.
Джерело: https://www.chytomo.com/
2017 рік
43% українців за останній рік прочитали хоча б одну книжку. 51% взагалі не прочитали жодної, ще 6% не змогли точно відповісти. Такі результати опитування, проведеного у жовтні-листопаді 2017 року, оприлюднила компанія Research & Branding Group.
Дослідження показало, що читання українців частково пов'язане з такими демографічними показниками, як стать, освіта, тип населеного пункту та регіон проживання.
Так протягом останнього року схильність до читання книжок частіше проявляли жінки, ніж чоловіки (48% проти 38%). Найчастіше читачі книжок зустрічаються серед осіб, які мають вищу освіту, найрідше- серед осіб із середньою освітою (57% проти 31%). Найбільше читачів серед мешканців обласних центрів (53%), найменше- у сільській місцевості (37%). Найвищий рівень читання книжок демонструють жителі Сходу і Центру України (49% і 46%), найнижчий-у південних областях (34%).
Якщо говорити про тих, хто читає книжки (43%), то за минулий рік кожен з них прочитав в середньому близько 7 книжок. Проте дехто прочитав не більше однієї книжки,а дехто-кілька десятків.
Дослідження проводилося з 27 жовтня по 9 листопада 2017 року, участь взяли 1802 респонденти, віком від 18 років. Опитування здійснювалося у формі особистого формалізованого інтерв'ю-face-to-face. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,4%.
Джерело: https://www.chytomo.com/news/
Розвиток читацьких інтересів та формування творчої, компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій в роботі бібліотекаря
Шкільна бібліотека -
особливе педагогічне середовище
Зміна цілісних орієнтирів шкільної освіти вимагає перебудови усіх складових компонентів сучасної школи. Шкільна бібліотека Пономаренківської школи є невід'ємною частиною освітнього процесу.
Бібліотеку називають "домом життя", "притулком мудрості", "аптекою для дитячих душ". Бібліотека - це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність.
Громадяни України мають бути добре інформованими. Лише тоді вони можуть здійснювати свої демократичні права і грати активну роль у суспільстві і сприяти процвітанню та розвитку нашого суспільства і особистості.
Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина не мислить себе без використання в своїй роботі та побуті різноманітних джерел інформації.
Чи то традиційні, чи новітні - вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, приймати участь в суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.
Бібліотека - один із провідників інформації з давніх-давен. Саме тут збираються, пропагуються і розповсюджуються інформаційні потоки. бібліотека - це"вікно в світ знань".
Дуже часто саме в ній дитина вперше знайомиться і самостійно читає книжку, саме тут вчиться вибирати для себе одну найкращу книжку з величезної кількості, які її оточують. Саме до неї поспішає і молодий, і досвідчений учитель, щоб знайти в книгах мудрість великих педагогів.
Не проходять повз нашу шкільну бібліотеку й батьки, які хочуть вчитися, удосконалюватися. Скільки читачів, стільки й запитань. І я повинна дати кожній дитині відповідь, нікого не обділивши увагою найпрекраснішого дива світу - книги.
За влучним висловом В.О.Сухомлинського школу неможливо уявити без бібліотеки, як народ без імені, без пам'яті, без історії; школа - це, перш за все, слово, книга і живі людські стосунки.
Бібліотеки повинні містити різноманітні носії інформації, а я, як бібліотекар, повинна постійно і систематично оволодівати новітніми сучасними технологіями.
Діяльність шкільної бібліотеки щодо забезпечення інформаційних потреб читачів включає систематичний аналіз використання бібліотечного фонду, його популяризації; обслуговування читачів в режимі роботи абонементу; формування довідково-бібліографічного апарату; вивчення інформаційних потреб учнів; здійснення диференційованого обслуговування читачів; використання різних форм і методів індивідуальної, групової і масової роботи.
Я складаю і готую списки літератури на допомогу педагогам школи, виконую довідкову, інформаційну роботу, популяризую бібліотечно-бібліографічні знання серед учнів, проводячи бесіди, організовуючи книжкові виставки, огляди, лекції, бібліотечні уроки, надаючи індивідуальні і групові консультації.
Спільно з учителями проводжу читацькі конференції, літературні та музичні вечори, диспути, ігри, в межах своєї компетенції бере участь у навчально-виховному процесі, науково-пошуковій та краєзнавчій роботі, пов'язаній з книгою, навчальним підручником та іншими формами інформації, кооперую свою діяльність з іншими бібліотекарями Роганської ОТГ для спільних дій і заходів у навчальній і сферах дозвілля.
На мою думку, необхідне: - вдосконалення методик аналізу інформаційних потреб читачів, оцінювання потрібної інформації, джерел для задоволення освітніх та індивідуальних потреб, інтересів;
- сприяння реалізації державної політики в галузі освіти; інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу в школі для засвоєння програмних знань, самоосвіти учнів;
- виховання гармонійної, морально-досконалої особистості, свідомого громадянина, здатного до інтелектуального, духовного і творчого розвитку;
- проведення заходів з використанням літератури, що сприяє збагаченню життєвого досвіду учнів, засвоєнню ними культурних цінностей, зокрема: квести, літературні ігри, експрес-інформації, прес-діалоги, конкурси літературних ерудитів; співпраця з учителями над інформацією з навчальних дисциплін, щоб з перших років навчання в школі пошук і отримання інформації, знання форматів її представлення були б звичайною, повсякденною практикою в житті кожного учня; поступове реформування бібліотеки на інформаційний центр з мультимедійними технологіями.
Серед основних технологій, впроваджених у роботу шкільної бібліотеки, слід визначити такі:
- допомога у створенні інтегрованих уроків, кейс-уроків, лепбуків, написання рефератів, повідомлень з навчальних дисциплін; створення додаткових картотек, інформаційних списків, експрес-інформації;
формування інформаційної культури учнів, постійного прагнення їх до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел, по можливості, надання доступу до нетрадиційних носіїв інформації, зокрема, через мережу інтернет.
Технологічний процес діяльності бібліотеки навчального закладу загалом передбачає високий рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря.
Професійна компетентність шкільного бібліотекаря передбачає володіння кодексом етики бібліотекаря, знання законодавчо-нормативних документів, комплектування фонду традиційними і нетрадиційними носіями інформації відповідно до стандартів освіти в україні, одержання й розміщення літератури, дотримання принципів загальнодоступності інформації та їх реалізацію у виховній та освітній діяльності, надання інформаційних послуг, планування і звітність діяльності, автоматизацію бібліотеки.
Невід'ємною частиною загальної освіти кожного учня стає інформаційна культура, яка набуває актуальності в умовах інформатизації. важливу роль у вихованні майбутніх освічених членів інформаційного суспільства відіграє шкільна бібліотека. шкільна бібліотека є чи не єдиним осередком , що забезпечує юних читачів безкоштовним та оперативним доступом до інформаційних ресурсів бібліотеки.
У сучасній шкільній бібліотеці дитина починає своє перше знайомство з інформаційною культурою, і завданням шкільної бібліотеки є не тільки створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності. сучасний школяр повинен розуміти, наскільки важливо володіти інформацією, зберегти її, систематизувати і передавати, а також він повинен розуміти, комп'ютери відіграють особливу роль у вирішенні цих завдань.
У приміщенні бібліотеки облаштована пришкільна європейська територія. Використовуючи різні джерела інформації, вивчаємо традиції та звичаї європейськиї країн.
Організація напрямів роботи бібліотеки:
- ВИВЧЕННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ, СТВОРЕННЯ ГУГЛ- ФОРМ;
- РОБОТА З БІБЛІОТЕЧНИМ ФОНДОМ;
- ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ;
- КРАЄЗНАВЧА РОБОТА;
- РОБОТА НАД ЕКО-ПРОЕКТОМ;
- ГУРТКОВА РОБОТА- ПРОЕКТ "ВІДЧИНЯЄ ДВЕРІ КАЗКА";
- ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРИ;
- СТВОРЕННЯ ВІДЕОРОЛИКІВ;
- СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ;
- ВИХОВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ (ВКЛАДЕННЯ "МЕДІАОСВІТА")
- СПІВПРАЦЯ ЗІ ШКІЛЬНИМ ПСИХОЛОГОМ.
Робота з учнівським колективом:
1) максимально повне задоволення потреб і запитів:
• ІНДИВІДУАЛЬНІ БЕСІДИ;
• АНКЕТУВАННЯ, створення гугл-форм;
• АНАЛІЗ ЧИТАЦЬКИХ ФОРМУЛЯРІВ;
• ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАВЧАЛЬНИМИ ПЛАНАМИ ТА ПРОГРАМИ;
2) інформування учнівського колективу:
• ГРУПОВІ РЕКОМЕНДАЦІЙНІ СПИСКИ;
• ІНДИВІДУАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЙНІ СПИСКИ;
• ІНФОРМАЦІЙНІ КУТОЧКИ;
• ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ПРЕДМЕТНИХ ТИЖНІВ;
• ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ;
• ТЕМАТИЧНІ КАРТОТЕКИ;
• ВИСТАВКИ;
3) інформування педагогічного колективу:
• ІНДИВІДУАЛЬНЕ ІНФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАЦІЇ, КЕРІВНИКІВ МЕТОДИЧНИХ ОБ'ЄДНАНЬ;
• ДНІ ІНФОРМАЦІЇ;
• ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК;
• ОГЛЯДИ НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ;
• ТЕМАТИЧНІ ДОБІРКИ «ДЛЯ ВАС, ВЧИТЕЛІ!»;
• ВИСТАВКИ НАДХОДЖЕНЬ;
• ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ КУТОЧОК.
Формування основ інформаційної культури:
• ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ (СПІЛЬНА РОБОТА З УЧИТЕЛЯМИ-ПРЕДМЕТНИКАМИ);
• ВИХОВНІ ГОДИНИ (СПІЛЬНА РОБОТА З КЛАСНИМИ КЕРІВНИКАМИ);
• БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ ;
• ІНФОРМАЦІЙНІ ГОДИНИ;
• САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ У ЧИТАЛЬНОМУ ЗАЛІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ.
Поповнення бібліотечного фонду:
• ПЕРЕДПЛАТА ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ;
• АКЦІЯ «ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ»;
• АКЦІЯ «ЮНИМ ЧИТАЧАМ ВІД ВИПУСКНИКІВ».
Створення позитивного іміджу шкільної бібліотеки
- створення сприятливих і комфортних умов для організації навчально-виховного процесу школи, розвитку комплексного навчально-методичного забезпечення навчальних предметів;
- створення позитивного іміджу шкільної бібліотеки через пошук сучасних, найбільш привабливих для читача форм популяризації книги, реклама бібліотеки, а також послуг, які може запропонувати бібліотекар;
- удосконалення системи організації відкритого доступу читача до різноманітних джерел інформації;
- повноцінне задоволення потреб учасників навчально-виховного процесу в навчальній;
- удосконалення довідкового і науково-популярної літератури, забезпечення її різноманітності;
- удосконалення системи робити шкільної бібліотеки в напрямі використання інформаційних технологій, роботи з електронними носіями інформації.
- своєчасне надання учням і вчителям доступу до потрібної інформації, удосконалення досвіду під час аналізу інформаційних потреб, задоволення освітніх індивідуальних запитів, інтересів.
- проведення заходів із залученням літератури, що сприяє збагаченню життєвого досвіду учнів і передачі культурних цінностей.
- співпраця з учителями у формуванні системного підходу до роботи з інформацією з їхніх предметів, щоби з перших років навчання у школі пошук і використання ір-технологій стали повсякденною практикою в житті кожного учня.
- допомога учителям та учням в ознайомленні з кращими друкованими й аудіовізуальними матеріалами з усіх галузей знань.
- співпраця з учнями та і вчителями у проведенні класних заходів із застосуванням різних носіїв інформації.
- прищеплення дітям любові до книги;
- навчання учнів - читачів користуватися бібліотекою, її фондом, довідково - бібліографічним апаратом;
- розвиток в них вміння володіти інформацією;
- виховання інформаційної культури, постійного прагнення читачів до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел;
- вивчення потреб та запитів читачів.
Бібліографічна робота
Проект «Книжковий океаню подорож до країни Читалії»
1) максимально повне задоволення потреб і запитів:
• індивідуальні бесіди ;
• анкетування ;
• аналіз читацьких формулярів;
• ознайомлення з навчальними планами та програми;
2) інформування учнівського колективу:
• групові рекомендаційні списки;
• індивідуальні рекомендаційні списки;
• інформаційні куточки;
• інформаційна підтримка предметних тижнів;
• популяризація періодичних видань;
• тематичні картотеки;
• виставки;
3) інформування педагогічного колективу:
• індивідуальне інформування адміністрації, керівників методичних об'єднань;
• дні інформації;
• інформаційний вісник;
• огляди нових надходжень;
• тематичні добірки «Для вас, вчителі!»;
• виставки надходжень;
• інформаційно-методичний куточок.
формування основ інформаційної культури:
• інтегровані уроки (спільна робота з учителями-предметниками);
• виховні години (спільна робота з класними керівниками);
• бібліотечні уроки ;
• інформаційні години;
• самостійна робота учнів у приміщенні шкільної бібліотеки.
Провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною інформацією відповідно до постійних запитів є бібліографічне інформування. Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів з виходом із друкованих видань, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також з літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів.
Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.
Одна з основних функцій сучасної шкільної бібліотеки - оперативне, повноцінне та якісне забезпечення інформаційних потреб всіх учасників навчально-виховного процесу закладу.
Без шкільної бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання школярів, неможлива освіта і самоосвіта педагогічних працівників, учнів, батьків. бібліотека забезпечує потреби навчально - виховного процесу в усіх його ланках, надаючи систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями зі шкільних предметів, вивчення яких передбачає шкільна програма.
Таким чином, шкільна бібліотека набуває статусу інформаційного центру, як для учнів, так і для вчителів, а бібліотекар - це їхній перший помічник. він і педагог, і культпрацівник в арсеналі якого наукова, художня, довідкова, методична література література, широке коло періодичних видань, ілюстративних тематичних матеріалів і картотек.
Працюючи в тісному контакті з педагогічним колективом, шкільний бібліотекар систематично інформує вчителів - предметників, класних керівників про нові надходження літератури, підручників, періодичних видань. ця інформація висвітлюється в інформаційних бюлетенях нових надходжень, пропонується увазі вчителів на засіданнях педагогічних та виробничих нарад.
Казкотерапія
В. Сухомлинський, який приділяв значну увагу використанню казки при роботі з дітьми: "Я не уявляю навчання у школі не тільки без слухання, але і без створення казки".
За його словами, казка - це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, уяву, волю. Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення і мови. Казка - це духовне багатство народної культури, пізнаючи яке, дитина пізнає серцем життя народу. Створення казок, за автором, - це один з найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Водночас, це важливий засіб розумового розвитку. Якби не творчість, не складання казок, мовлення багатьох дітей було б плутаним, а мислення - хаотичним. Саме казка, на його думку, задовольняє жадобу дитячого пізнання, інтерес до навколишнього. Чарівний і дивовижний, веселий і життєстверджуючий світ казок входить у душу кожної людини з дитинства, засіваючи її першими зернами добра, краси і справедливості.
Казка є найбільш ефективним та доступним засобом розвитку творчого потенціалу. Вона активізує дитячу фантазію, розвиває логічне мислення, пам'ять, мовленнєво-комунікативні здібності, творчу уяву, художньо-естетичний смак.
Розроблені етапи роботи над проектом «Відчиняє двері казка». У приміщенні бібліотеки відбуваються голосні читання казок, діти створюють малюнки до казок, з задоволенням «спілкуються» з бібліоіграшками.
Популяризація екологічних знань в учнів-читачів
Проект «ЕКО-ОКО»
Один мудрець сказав: «І якщо мені іноді хочеться жити до 120 років, то тільки тому, що мало одного життя, щоб випробувати до кінця всю чарівність і всю цілющу силу нашої природи. Любов до природи - одна з найточніших ознак любові до Батьківщини».
Популяризуючи екологічні знання з читачами-дітьми використовую діалоги, міні-обговорення книг, під час яких дитина висловлює своє ставлення до природи, розуміння актуальності даної проблеми.
Протягом 12 років опікуюсь шкільною екологічною агітбригадою.
Використання краєзнавчого фонду має інтенсивний та різнобічний характер, адже він знаходить відображення в краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті.
Це:
- фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру;
- тематичні теки (папки), альбоми газетних вирізок (формуючи їх, враховую такі фактори, як:
- читацький попит на певні теми;
- наявність у фонді бібліотеки книг на певну тему;
- повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді;
- теки під такими назвами: «Мій край, моя історія жива», «Наш біль, наша пам'ять, наша гордість», «Шляхами Тарасової долі», «Слава і гордість Харківщини» та інші.
- краєзнавча картотека з питань історії, культури, економіки, екології краю- фототеки - колекції фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю; - вирізки фотоматеріалів, опублікованих у пресі; це не лише
- важливий фактографічний матеріал, а й можливість багато ілюструвати бібліотечні виставки.
- фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.
Кожна нація має свої звичаї, що народжувалися впродовж багатьох століть і освячені віками. Краєзнавство - це безцінна скарбниця історичного досвіду багатьох поколінь, всього найкращого, що в сфері матеріальної і духовної культури витримало випробування часом. Воно є своєрідним містком, який поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми. У приміщенні шкільної бібліотеки облаштовано краєзнавчий куточок, де вишуковуються нові, оригінальні форми популяризації краєзнавчої літератури, збирається фольклорно-етнографічний матеріал. Одним із цікавих напрямків краєзнавчої діяльності бібліотеки є пошукова робота.
Зростає значення цієї роботи з вивчення історії краю, пам'яток, творіння майстрів-односельчан. Бібліотека залучає зацікавлених читачів до пошуку матеріалу, а потім оформляє альбоми, інфотеки.
Доречні перегляди новинок, огляд и нової літератури, підручників, газетно - журнальних статей. велика допомога надається методичним об'єднанням вчителів школи та творчим групам, які готують теми педрад. У бібліотеці оформлено куточок «на допомогу вчителю». до предметних тижнів влаштовуються перегляди літератури, тематичні полички , проводяться огляди літератури, підбирається необхідна література для повідомлень. Тут у пригоді стають тематичні папки з підібраними матеріалами за різноманітними темами . читач, який приходить до бібліотеки, має свої інтереси. Він повинен бути у центрі уваги бібліотекаря. важливо створити такі умови, щоб після одного відвідування шкільної бібліотеки, дитина захотіла приходити постійно. шкільним бібліотекарям дуже важливо не втратити читача у початкових класах. плануючи та організовуючи свою роботу шкільної бібліотеки, треба якомога більше уваги приділити їм. проведення інформаційних п'ятихвилинок для учнів молодших класів повинно стати постійним.
Під час занять з дітьми стають у пригоді літературні ігри, вікторини, обговорення книг, бібліотечні уроки, конкурс малюнків до прочитаних книг. це дітям дуже подобається. вони хочуть багато про що довідатись. Враховуючи потреби кожної категорії читачів, визначаю конкретні форми інформування. У процесі надходження нової літератури доречно поповнюю постійно діючі книжкові виставки «Знай, люби, бережи...», «Поезія - струни серця», «Українознавство , «Моя земля - земля моїх батьків» , «Для вас, батьки», «Твій друг - підручник» , «Моя славна харківщина.», «Словники - твої друзі». до послуг читачів стенди: «Бібліотека інформує», «На допомогу юному читачу», «Права та обов'язки читача шкільної бібліотеки», «Списки рекомендованої літератури для позакласного читання». Виконуючи функцію інформаційного центру у шкільній бібліотеці, оформлені тематичні книжкові виставки, біля яких відбуваються бесіди - діалоги.
Разом з учнями старших класів пишемо сценарії до виступів шкільної екологічної бригади. Члени екологічної бригади «Калина» посідали призові місця на обласному етапі Всеукраїнського огляду-конкурсу колективів екологічної просвіти».
Цього року учні-читачі (4 клас) взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Грак - птах року 2020). Робота представлена для розгляду на обласному етапі.
Особливе місце в роботі шкільного бібліотекаря посідають випуск інформаційних бюлетенів, проведення вікторини «З якого твору цей герой прийшов до вас?», години творчості «Я хочу прочитати вам», ігри-конкурси «Мої улюблені книги», тематичні дискусії «Книга чи телевізор?», «Книжка в твоїх руках». Під час інформаційних днів (раз на місяць) діють книжкові виставки, розкладено добірки статей, журналів, газет, а також усе цікаве і нове, що надійшло до бібліотеки школи за місяць, випускається бюлетень «Радимо прочитати». Щорічно в школі проводиться Тиждень книги. Під час його проведення проводиться якомога більше різноманітних заходів. Велику увагу у роботі приділяю бесідам, особливо індивідуальним, при видачі книг. Під час таких бесід допомагаю читачеві у виборі літератури, маючи можливість дізнатись його інтереси, захоплення та запити. однією з головних форм роботи шкільної бібліотеки з виховання учнів інформаційної культури, здобуття ними бібліотечно-бібліографічних знань є бібліотечні уроки, на яких діти знайомляться з правилами користування бібліотекою, з картотеками, з каталогами, навчаються користуватись довідковою літературою. Бібліотечні уроки є обов'язковою складовою щорічного планування роботи бібліотеки. Система бібліотечно-бібліографічних уроків формує у дітей свідоме і зацікавлене ставлення до книги. У популяризації основ бібліотечно-бібліографічних знань використовую різноманітні технології: бесіди, лекції, практичні завдання, повідомлення, усні журнали, різні ігрові форми. У роботі з формування бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів багато уваги приділяю пошуку раціональних шляхів використання виховного потенціалу бібліотечних уроків. Інформаційна культура особистості розглядається нині не тільки, як невід'ємне право кожної людини, але як і важлива умова її розвитку і розвитку нації в цілому. Тісна співпраця бібліотекаря, учителів, батьків та учнів сприяє тому, що бібліотека в школі є не просто інформаційний центр, а і важливий чинник життя великого шкільного колективу. у недалекому майбутньому шкільна бібліотека буде видозмінюватися, але незмінними залишаться її завдання - забезпечувати духовний розвиток особистості, навчати дітей пізнавати, працювати, утверджуватися.
Книги - як люди: народжуються, живуть, старіють. як і люди, можуть хворіти. а захворівши, потребують лікування. для «хворих» книжок теж є спеціальні «лікарні».
З метою збереження фонду підручників та фонду художньої літератури у бібліотеці працює «книжкова лікарня», де надається перша допомога постраждалим книгам.
Популяризація літератури
У книги люди наче бджоли в соти
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним протри і вмент
Побачить сонце й голубі висоти.
Дмитро Павличко
Однією з основних проблем сучасної освіти є виховання свідомого читача, що не тільки добре орієнтується в сучасному інформаційному просторі, а й має високу культуру читання, володіє навичками емоційного сприйняття прочитаного. Такі вимоги потребують адаптування шкільних бібліотек до іншої організації роботи, особливо в мовах впровадження нових освітніх стандартів, а саме:
• всебічне сприяння різними формами і методами бібліотечної роботи самоосвіті учнів і вчителів;
• своєчасне забезпечення програм та підручниками відповідно до нових Державних стандартів;
• модернізація форм і методів обслуговування читачів, поглиблення його демократизації.
Сучасна бібліотека - це інформаційний центр який виконує вільний і необмежений доступ до інформації, а також прищеплення любові до книги. виховання повсякденної потреби в читанні. За бібліотекою залишається її специфічна функція - керування читанням дітей, формування їхньої читацької компетентності, вмінню орієнтуватися в сучасному складному інформаційному середовищі, бути здатною до творчого, креативного сприйняття дійсності.
Для виконання цих завдань, у шкільній бібліотеці створені всі умови. Бібліотека обладнана неохідними меблями - стелажами, столами, стільцями. Є абонемент, окрема кімната для зберігання підручників. Фонд укомплектовано українською, зарубіжною, науково - популярною , довідковою літературою, всі учні школи забезпечені підручниками.
На видному місці розташовані стенди, на яких поміщені правила користування бібліотекою, книгою, правила поведінки у шкільній бібліотеці, права та обов'язки читача, списки рекомендованої літератури для позакласного читання.
У приміщенні бібліотеки встановлено комп'ютер, принтер. Комп'ютер підключено до мережі Інтернет.
Бібліотека пропонує:
• програми і навчальні посібники з усіх шкільних предметів;
• книги для молодших школярів;
• пізнавальну літературу для допитливих;
• казки народів світу;
• художню літературу на будь-який смак: від шедеврів вітчизняної та світової класики до захоплюючих детективів і фантастики;
• енциклопедії, довідники, словники;
• корисні книжки для дозвілля;
• сценарії свят і розваг;
• книги правової тематики;
• книги з психології, соціології та виховання.
У наш час дуже складно конкурувати з телебаченням, комп'ютерами. Щоб повернути дітей до читання, постійно потрібно вигадувати щось цікаве, неординарне, щоб діти із задоволенням приходили у бібліотеку не тільки по книжки, а просто поспілкуватися, подивитися нові газети і журнали, щось запитати, про щось дізнатися. Тому стараюся запроваджувати інноваційні технології, де переслідую мету активізувати діалог із читачем та між читачами, викликати зацікавленість запропонованою темою, особисте бажання кожного взяти участь у заході. Позитивну рису цих інновацій бачу у тому, що вони не тільки сприяють задоволенню пізнавальних інтересів і запитів юних читачів, а й розвивають естетичні смаки, формують вихованців, як особистостей.
Досвід роботи підтверджує необхідність використання нетрадиційних ігрових форм для пропаганди літератури. Книга допомагає грі увійти в життя, робить її змістовнішою, а гра, у свою чергу, стимулює потребу в читанні, викликає позитивне емоційне ставлення до книги. Серед нетрадиційних пропоную різні ігрові форми Серед них - квести, веб-квести.
Одна з серйозних проблем, яку бачать перед собою бібліотекарі - це падіння інтересу до книги та читання серед дітей і підлітків. Це пояснюється ще й тим, що інформаційні технології складають конкуренцію традиційним джерелам інформації. Однак в дійсності, сучасні технології володіють значним потенціалом для популяризації книги, залучення до читання, і можуть використовуватися як в масовій, так і індивідуальній роботі з учнями.
Використання мережевих інтерактивних технологій (використання технології веб-квесту) дозволяє не тільки залучати до читання, а й формувати навички інформаційної грамотності, а також навички групової роботи та співпраці.
Використання найсучасніших інформаційних технологій в усіх сферах діяльності дозволить вивести інформаційно-бібліотечне обслуговування в шкільній бібліотеці на якісно новий рівень, зробити бібліотеку привабливою для сучасних користувачів.
Вже ввійшло в практику роботи шкільної бібліотеки вперше приходити сюди учням 1 класу разом з учителем. Це своєрідна екскурсія - подорож - гра у цікаву країну книжкових героїв. У своїй роботі практикую різні форми. Іноді це бібліотечний урок - екскурсія на тему «Помандруємо у книжковому морі». Під час такої екскурсії проходить знайомство з бібліотечними термінами, незнайомими словами: бібліотека, стелаж, формуляр, читацький зал та ін. При першій зустрічі в бібліотеці розповідаю дітям про те, що в кожній школі є кімната чи зал, де живуть тисячі мовчазних героїв, мудреців. Кожен учень час від часу заходить сюди, щоб порадитись із своїми мудрими і вченими друзями. І вони всі раді прислужитись. Ці розумні, мудрі друзі - книги. І їхній дім називається «бібліотека».
Щоб діти полюбили книжку, хотіли приходити до шкільної бібліотеки і були в ній якомога довше, створюю всі умови. Яскраві ілюстрації, казкові герої, виставки книг та дитячих малюнків, стенд із порадами юному читачеві, а також різноманітні форми, які тут проводяться, збуджують допитливість молодших школярів, спонукають їх до активного читання. Протягом навчального року молодші школярі поступово знайомляться з казками, віршами, загадками, скоромовками, дитячими піснями, лічилками, оповіданнями. Вони вчаться розрізняти види дитячих книжок за оформленням, за структурою, навчаються правильно називати відомі книжки і виявляти інтерес до їх змісту. Це допомагає мені розширювати їхній кругозір, розвивати в них уміння використовувати книжки як засіб застосування набутих знань у практичному житті житті.
Під час індивідуальних та групових бесід діти молодшого шкільного віку вчаться користуватися бібліотекою, вибирати книжки для читання за книжковими виставками, бережливо ставитись до книг.
Неможливо формувати інтерес до книг без знання індивідуальних потреб читача. Під час розмови намагаюся зрозуміти, які книжки подобаються, яке місце займає книга у житті дитини.
У середніх класах роботу по вихованню любові учнів до книги починаю з вивчення їх читацьких інтересів. Цьому сприяють бесіди (групові та індивідуальні), анкетування, яке проводжу з класними керівниками на початку навчального року, аналіз читацьких формулярів.
Розширюючи діапазон пізнання книги учнями середнього та старшого шкільного віку, практикую проведення пізнавальних ігор, літературних кругозорів, турнірів. Серед них: «Літературний ринг», інтелектуальна гра «Еврика», захист читацького формуляра «Книга для людини, як сонце для життя», усний журнал «Мандрівка до Країни мудрої книги», конкурс відгуків «Слово про книгу», дебати «Книга, чи комп'ютер у ХХІ столітті?».
Одним із найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна пропаганда. У шкільній бібліотеці вона використовується для розкриття перед учнями - читачами розмаїття книжкових фондів, зокрема кращих творів української, зарубіжної, сучасної літератур.
Багаторічний досвід роботи свідчить про те, що книжкова виставка є найбільш дієвою формою популяризації літератури. Цікаво оформлена і вдало розміщена виставка прикрашає інформацію із зони байдужості в зону переживання, примушує читача звернути увагу саме на цю виставку, виділити її з-поміж інших.
Особливе визнання одержали останнім часом нові види виставок: виставки - прем'єри книг, виставки - вернісажі, виставки - вікторини, виставки - міркування, виставки - загадки. Позитивною рисою їх є те, що вони не тільки сприяють популяризації фонду, задоволенню пізнавальних інтересів та запитів читачів різних вікових груп, але й розкривають перед ними творчі можливості й здібності.
Як правило біля виставок літератури проводжу бесіди, огляди літератури. Знайомство з новою літературою на допомогу шкільній програмі відбувається під час відкритих переглядів літератури, днів нової книги, днів інформації.
З метою максимального розкриття книжкового фонду в бібліотеці діють постійні виставки «Моя земля - земля моїх батьків», «Літературна Харківщина». Велике пізнання й виховне значення мають тематичні виставки, які присвячуються різним подіям суспільства.
Щоб робота бібліотеки була ефективною залучаю класних керівників до процесу створення плану проведення заходів шкільною бібліотекою. Вони вносять свої пропозиції, поради. Найбільш дієвою формою у цьому відношенні є бесіди: класні та індивідуальні. Вони охоплюють широке коло тем: бібліотечних, літературознавчих, а також спрямованих на моральний, духовний та творчий розвиток особистості. Зокрема проводились такі бесіди:
«Чи потрібно читати книги?»,
«Твій друг - підручник»,
«Книги - найцінніші знахідки людства»,
«Чи може книга навчити любити»,
«Як збагатити свій духовний світ»,
«Ти людина - і це тебе до чогось зобов'язує»,
«Ти гідно мусиш жити»,
«Бери приклад із життя видатних людей»,
«Відчиняє двері казка»,
«Книги , що мають своє минуле і майбутнє» та інші.
Проводжу моніторинг читацьких досягнень школярів. Це дає змогу побачити прогалини у знаннях учнів, провести відповідне коригування, а також підвищити мотивацію щодо читацького інтересу. Для цього проводжу читацькі олімпіади. Шляхом індивідуальних бесід, спостережень , вивчаючи читацькі формуляри учнів, протягом деякого часу разом з вчителями з'ясовуємо, яка література цікавить дітей більше. Аналізуємо, які книги стали найпопулярнішими серед відвідувачів бібліотеки.
Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни па краще. Тому великого значення надаю роботі з обдарованими дітьми.
Працюючи над формуванням компетентної особистості, шкільна бібліотека сприяє розвитку моральної, освіченої , високодуховної людини, її творчих здібностей.
Функціональна багатогранність впливу художньої книжки на літературний розвиток учнів потребує кваліфікованого та систематичного підходу до роботи з нею як у школі, так і в сім'ї. Батьки є першими і найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними.
Тому двері бібліотеки завжди відкриті для батьків учнів. Для них оформлено тематичну поличку «Для вас, батьки». Основним напрямом моєї роботи з батьками юних читачів є вивчення ролі сім'ї у читанні дитини. Я проводжу індивідуальні бесіди з батьками про захоплення їхніх дітей, відношення до книг та підручників. Батьки повинні знати захоплення своїх дітей, їх інтереси, допомагати у роботі з книгою, подавати особистий взірець високої культури в цілому і читання зокрема. Я спілкуюсь з батьками, даю консультації щодо керування дитячим читанням, пропоную батькам анкети, які дають можливість відшукати закономірності між інформаційною культурою учня - читача і його сім'єю, досягти конструктивних рішень у формуванні читацької культури та читацьких інтересів.
Велику допомогу в роботі надають мені члени бібліотечного активу. Це діти, які люблять книги і мріють в майбутньому пов'язати своє життя з професією бібліотекаря. Вони беруть активну участь в обслуговуванні учнів: допомагають вибрати читачам книжку, яка їх цікавить, записують у формуляри. Також вони оформляють книжкові виставки та організовують різі масові заходи.
Кожного року з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек готують та проводять заходи, під час яких розповідають про роль бібліотеки і бібліотекаря в житті людини. Адже бібліотекар-це провідник, котрий допомагає книзі знайти дорогу до людського серця. Я завжди наголошую своїм читачам про важливість професії бібліотекаря. Людина, яка присвятила себе цій справі повинна бути творчою, здатною запалити вогник у душах дітей, готовою до творення оригінальних ідей, вміло ставити нові цілі, досягати їх, впроваджувати оригінальні способи співпраці з учнями. Пам'ятати, що вирішальний вплив здійснюється не через інформацію і слово, а через його особистість і високе покликання.
Сьогодення вимагає реформування бібліотек у такі, які б включали як традиційні, так і сучасні носії інформації, мультимедійні технології. Тому звертаю увагу своїх читачів на те, що в мовах переходу інформаційного суспільства перед бібліотеками все з більшою гостротою постає проблема трансформації книгозбірень з пасивних сховищ документованих знань на паперових носіях в активних їх розповсюджувачів засобами електронних комунікацій.
Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота шкільного бібліотекаря буде за умови дотримання таких правил:
• Бібліотекар і учень - партнери. Поважайте один одного.
• Кожен учень - унікальна обдарована особистість. Відкрий її.
• Не марнуй свій вільний час. Використай його для читання.
• Читання - це скарб. Наповни ним себе.
Я впевнена , що зацікавити, повести за собою спроможний лише той бібліотекар, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще Василь Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його у інших...»
Шкільні бібліотеки відіграють значну роль у культурному розвитку держави, саме краєзнавча робота дозволяє зробити бібліотеку особливим центром територіальної громади, надати їй місцевого неповторного колориту та регіональної специфіки.
Бібліотека проводить роботу задля збереження традицій рідного краю, формування та збереження фондів краєзнавчих видань. Краєзнавча робота стала пріоритетним напрямком діяльності бібліотек.
Бібліотечне краєзнавство -
складова частина загального краєзнавства, особливості якого обумовлено специфікою бібліотечної справи. Його мета - виявити, зібрати і надати для використання всі матеріали, пов'язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм; забезпечити бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів популяризації краєзнавчої літератури; залучати молодь до активного пізнання рідної землі.
У краєзнавчій роботі я разом з активом бібліотеки спираємося на бібліографічні, довідкові, архівні джерела краєзнавства, активно використовуємо їх в роботі з читачами.
Зміст краєзнавчої роботи бібліотеки визначається такими основними складовими частинами: формування краєзнавчого фонду, створення довідкового апарату, широка популяризація краєзнавчих видань , проведення масових заходів та наявність краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.
Краєзнавча робота бібліотеки розпочинається з формування краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих видань.
Зміст краєзнавчого фонду схожий зі змістовною структурою всього фонду бібліотек: історія, природа, сільське господарство, мистецтво, культура, художня література. Тобто краєзнавчий фонд бібліотек - це не лише художня література місцевих письменників, поетів, а вся література, документи, матеріали, що охоплюють всі аспекти життя району, міста, області.
Необхідною умовою успішного формування краєзнавчих фондів є:
- всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення рівня та якості задоволення читацьких запитів;
- вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим, щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам.
Використання краєзнавчого фонду має інтенсивний та різнобічний характер, адже він знаходить відображення в краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті.
Це:
- фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру
- тематичні теки (папки), альбоми газетних вирізок (формуючи їх, враховую такі фактори, як:
- читацький попит на певні теми;
- наявність у фонді бібліотеки книг на певну тему;
- повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді;
так у шкільній бібліотеці теки під такими назвами «Мій край, моя історія жива», «Наш біль, наша пам'ять, наша гордість», «Шляхами Тарасової долі», «Слава і гордість Харківщини» та інші.
- краєзнавча картотека з питань історії, культури, економіки, екології краю;
- фототеки - колекції фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю; - -- вирізки фотоматеріалів, опублікованих у пресі; це не лише важливий фактографічний матеріал, а й можливість багато ілюструвати бібліотечні виставки.
- фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.
Кожна нація має свої звичаї, що народжувалися впродовж багатьох століть і освячені віками. Краєзнавство - це безцінна скарбниця історичного досвіду багатьох поколінь, всього найкращого, що в сфері матеріальної і духовної культури витримало випробування часом. Воно є своєрідним містком, який поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми.
У приміщенні шкільної бібліотеки облаштовано краєзнавчий куточок, де вишуковуються нові, оригінальні форми популяризації краєзнавчої літератури, збирається фольклорно-етнографічний матеріал.
Одним із цікавих напрямків краєзнавчої діяльності бібліотеки є пошукова робота.
Зростає значення цієї роботи з вивчення історії краю, пам'яток, творіння майстрів-односельчан. Бібліотека залучає зацікавлених читачів до пошуку матеріалу, а потім оформляє альбоми, інфотеки.
https://kharkivlibrary.survey.fm/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96-%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D1%8F%D0%BD%D0%B8-%D0%A7-1
Розвиток творчих здібностей читачів шкільної бібліотеки
«...вчити творчості необхідно
не для того, щоб зростити юних поетів,
а для того, щоб збагатити кожне юне серце» В.Сухомлинський
У кожної дитини неодмінно закладено природою зернинку творчості. Так хочеться виростити із цього зерна колосисту ниву, яка була б кроком дитини до самореалізації, до усвідомлення своїх можливостей та суспільного призначення творчого злету юних талантів. Тому великого значення надаю роботі з обдарованими дітьми. Думаю, для юних талантів гурткова робота стане компасом у морі людських стосунків, почуттів, законів життя. Нехай не кожен із них стане відомим поетом чи письменником, але щасливі вогники в дитячих очах від результатів своїх старань доводять мені, що з кожним цікавим запитанням чи думкою, з кожним віршем чи оповіданням мої вихованці ростуть, розправляють крила, починають розуміти сенс людського життя. А це в житті - найголовніше.
Твори моїх вихованців друкувалися у районній газеті «Трибуна трудящих», шкільних і класних стінгазетах. Своїми руками гуртківці виготовили і відремонтували багато дитячих книг. У дитячому віці віці людина схильна до творчості більше, ніж у зрілому. На дитину не впливають стереотипи. Природа наділяє маленьку людину багатими можливостями розвитку, але вони не залишаються не змінними. Чим раніше пробуджуються творчі здібності, тим вищого рівня розвитку вони досягають; чим пізніше - тим важче їх розвивати. Позитивні результати можуть бути досягнуті лише тоді, коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини.
Тому шкільна бібліотека як структурний підрозділ навчального закладу ставить собі за мету: виявити дітей з випереджувальним рівнем розвитку, створювати передумови для позитивної мотивації творчості.
Застосування нформаційних технологій в роботі шкільної бібліотеки
В умовах інформатизації школи і суспільства першочерговим завданням для шкільних бібліотек є впровадження в діяльність інформаційно-комунікаційних технологій, які допоможуть зробити бібліотеку більш доступною, привабливою та ефективною.
Можна виділити три головні напрямки інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність бібліотек ЗНЗ:
1. Розширення інформаційного простору бібліотеки;
2. Автоматизація бібліотечних процесів;
3. Використання ІКТ для підвищення ефективності педагогічної діяльності шкільного бібліотекаря
Одним з цифрових продуктів шкільної бібліотеки є сторінка на сайті школи - електронний ресурс, який розповідає учасникам навчально-виховного процесу про можливості і діяльність бібліотеки. Крім того, сайт може стати найпотужнішим інструментом заохочення до читання, просування ідей та інформації, які можуть зробити позитивний вплив на розвиток школярів.
«Освітній веб-квест - (webquest) - проблемне завдання c елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.
Веб - квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу. Розробляються такі веб-квести для максимальної інтеграції Інтернету в різні навчальні предмети на різних рівнях навчання в навчальному процесі. Вони охоплюють окрему проблему, навчальний предмет, тему, можуть бути і міжпредметних. Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет)»(Биховський Я.С.« Освітні веб-квести »).
Розробниками веб-квесту як навчального завдання є Берні Додж, професор освітніх технологій Університету Сан-Дієго (США).
Ним визначено наступні види завдань для веб-квестів:
- переказ - демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в новому форматі: створення презентації, плаката, розповіді.
- планування і проектування - розробка плану або проекту на основі заданих умов.
- самопізнання - будь-які аспекти дослідження особистості.
- компіляція - трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: створення книги кулінарних рецептів, віртуальної виставки.
. Творче завдання - творча робота в певному жанрі - створення п'єси, вірші, пісні, відеоролика.
Аналітична задача - пошук і систематизація інформації. Наукові дослідження - вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел.
Разом з учнями старших класів створюємо веб-квести:
Веб-квест «Джерела енергії майбутнього» (результат-колаж)
Веб-квест «Усе добро -від землі» (результат - слайд-презентація)
Веб-квест «Харкіщина - моя батьківщина» (електронна газета)
Веб-квест до року англійської мови в Україні (книги-ювіляри) (результат - буклет):
В.Шекспір «Гамлет»;
Д.Свіфт «Мандри Гулівера»;
«Аліса в Задзеркаллі»
Веб-квест, використовуючи інформаційні ресурси Інтернету і інтегруючи їх в навчальний процес, допомагає ефективно розв'язувати ряд педагогічних проблем:
- придбання знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань;
- розширення і уточнення понять;
- підвищення мотивації до самоосвіти;
- формування нових компетентностей;
- реалізація креативного потенціалу;
- розвиток навичок спілкування при роботі в команді;
- навчальна активація найменш зацікавлених учнів.
Висновки
Використання описаних форм і методів роботи шкільної бібліотеки над даною проблемою мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до книги, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать основ бібліотечно-бібліографічної грамотності, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізовують єдність читання, навчання, виховання і розвиток учнів.
Результати своєї роботи я бачу в тому, що перебування у шкільній бібліотеці, участь у бібліотечних заходах викликає емоційне піднесення у школярів, позитивно впливає на їхні почуття і мислення, збагачує їх досвідом самостійних пошуків та роздумів, розвиває ініціативу, організаторські здібності.
Моніторинг рівня читацької активності показав позитивні зміни. Всі учні школи є читачами шкільної бібліотеки. Річна відвідуваність одного читача становить 15.
Отже, сутність інформаційної діяльності бібліотеки полягає в тому, щоб донести до читача всю ту інформацію, якою вона володіє, адже вона залишається невід'ємною частиною освітнього процесу.
У наш час розвитку інформаційних технологій бібліотеку не можна розглядати лише як місце, де є доступ до фізичного контенту. Вона має перетворитися на місце, де учні можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, - від книжок до комп'ютерних програм. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише у вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті.
Вся моя робота спрямована на те, щоб бібліотека нашої школи перетворилася на місце, де учні можуть черпати знання і, не зважаючи ні на що, залишилася осередком культурного розвитку та інформаційним центром школи.
Книга була, є і залишається неоціненним багатством людини. "Книга вчить, як на світі жить" - так говорить народна мудрість, а бібліотека - зберігач цієї мудрості. З кожним днем зростають її надбання та ставляться нові цілі пізнання та оволодіння цією мудрістю. Немає нічого кращого ніж сприяти та підтримувати любов до читання, адже саме з книги учень черпає найбільше інформації, яка розширює його кругозір, збагачує словниковий запас, допомагає орієнтуватися в сучасному інформаційно-насиченому світі.